серйозний

-а, -е.

1) Який відзначається вдумливістю, розважливістю в думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний. || Стриманий у вияві своїх почуттів; суворий. || Який відзначається вдумливим, вимогливим ставленням до своєї роботи; який ґрунтовно знає свою справу; кваліфікований, досвідчений.

2) Який свідчить про вдумливість, вимогливість (про працю, ставлення до чого-небудь і т. ін.).

3) Важливий, значний за темою, змістом і т. ін.; не легковажний. Серйозна справа. Серйозний твір.

4) Який заслуговує на особливу увагу (своєю важливістю, складністю і т. ін.). || Який загрожує неприємними наслідками, ускладненнями тощо; небезпечний. || Досить помітний, відчутний; великий, істотний, вагомий. Серйозна провина.

5) Зосереджений, заклопотаний чим-небудь; зібраний. || Який виражає зосередженість, зібраність.

6) Справжній, непідробний. Серйозні почуття.